ЗМІСТ СТАТТІ:
- – Ми так довго домовлялися про зустріч, що встигли перейти на «ти». Зараз ти знімаєшся в серіалі НТВ «Під напругою», і знаю, що відмовився від багатьох проектів запопоради цього фільму. правда?
- Зовнішність – важлива штука
- – Ти ж почав зніматися досить пізно, року в 32. Але за 15 років вже понад 100 фільмів. Вважав коли-небудь, в скількох проектах брав участь паралельно?
- – Популярність накрила несподівано?
- – Запам’ятовувальна зовнішність допомагала в кар’єрі?
- Здається, що у мене немає вдома
- – Знаю, що в своїй першій квартирі ти практично сам робив ремонт. Чому? Не було фінансів чи любиш працювати руками?
- – Сьогодні, напевно, тобі гріх скаржитися – є квартира в Москві, улюблена робота …
- – Боїшся, що буде далі?
Актор, недавній учасник в шоу «Три акорду», познайомив «Антену» зі своєю коханою дівчиною. «Я не афішую особисте життя, але і не ховаюся, – зізнається в ексклюзивному інтерв’ю Сергій. – Ми з Вікою разом вже п’ять років, вона вчителька в початкових класах. Ніколи ні з ким не проводив стільки часу, скільки з нею ».
Текст: Сергій Амроян • 1 жовтня 2017 ·
– «Три акорду» – експеримент, який не має для мене подальшого розвитку, – говорить Астахов. – Я актор, це моя професія. Але не вважаю, що добре співаю. Спів – важкий, часом невдячна процес. Може, якби зараз зайнявся цим серйозно, то років через п’ять-сім вийшов би гідний результат. Хоча ще не факт. А ось так, з кондачка, як я вийшов в «Трьох акордах», не те. Проте намагаюся як можу, викручуюся. Подивився б я на співаків на конкурсі акторської майстерності – їм би теж, як і нам, довелося б несолодко.
– Ми так довго домовлялися про зустріч, що встигли перейти на «ти». Зараз ти знімаєшся в серіалі НТВ «Під напругою», і знаю, що відмовився від багатьох проектів запопоради цього фільму. правда?
Зовнішність – важлива штука
– Ти ж почав зніматися досить пізно, року в 32. Але за 15 років вже понад 100 фільмів. Вважав коли-небудь, в скількох проектах брав участь паралельно?
– Популярність накрила несподівано?
– Запам’ятовувальна зовнішність допомагала в кар’єрі?
– Так, і за це окреме спасибі мамі і татові. Якщо взяти будь-якого артиста світового кінематографа, то у всіх відомих запам’ятовується. Ось Бельмондо: раз побачиш – і не забудеш ніколи. Візьми Луї Де Фюнеса – він негарний, але привабливий. Мені пощастило. Я знаю чимало акторів, які талановитіші мене, але вони практично невідомі глядачеві. Візуальний ряд, на жаль або, в моєму випадку, на щастя – важлива штука. Виходить, деколи одного таланту мало. Так, напевно, бувають красиві зморшки на обличчях людей. Але кіно – це мистецтво молодих. Не пам’ятаю в сучасному кінематографі головних героїв, яким було б за 70 років. В основному молоді люди.
Здається, що у мене немає вдома
– Знаю, що в своїй першій квартирі ти практично сам робив ремонт. Чому? Не було фінансів чи любиш працювати руками?
– Розумієш, я не актор актерич. У мене тато військовий, мама військова. Я жив у світі, в якому якщо ти хотів їсти, то брав банку тушонки і відкривав її ножем. А якщо хотів, щоб твої книги стояли на полиці, то треба було взяти дошку і пристосувати її під книги. І я це робив мало не до 30 років, причому досить успішно. Так, я можу дійсно сам зробити ремонт. І не тільки – полагодити машину і навіть прооперувати кішку. Так що я не тільки красиво стою в екрані, але і живу звичайним життям ось уже майже 50 років.
– Сьогодні, напевно, тобі гріх скаржитися – є квартира в Москві, улюблена робота …
– Боїшся, що буде далі?
– Ні, я взагалі не боюся майбутнього. Аби, як кажуть, не мучитися. Я вже давно самостійна людина. Ось під час кризи (два роки тому) зробив свій спектакль «Що творять чоловіки». Пішов в РАО, зареєстрував права, і виступаємо тепер з ним по країні. Нещодавно в Америку запросили, тільки з Лондона повернулися. Тут все моє – я режисер, продюсер, сценарист, актор … Взявся все робити сам не тому, що не було кому довірити, просто було цікаво. Зробив все як хотів, і мені дуже приємно, що це приносить і гроші, і задоволення. Ми на сцені більше двох годин, і, повір, мало знайдеться вистав, на яких глядачі так багато сміються. Є ще проект – «Фатальний спадщину», його гастролі на рік розписані. Але останнім часом став замислюватися про те, що в 60 років не хотів би жити, як сьогодні. У минулому році тільки з антрепризою я зіграв близько 300 вистав. Це сотні кілометрів доріг, різні глядачі, різна енергетика. Так, я люблю свою професію, звик до переїздів – тато був військовим, з дитинства по різних містах, селищах, військовим гарнізонах, в яких всього три будинки … Але мені до сих пір здається, що у мене немає вдома.