Тобі виповнилося вже двадцять!
Яка дата, милий мій!
Чи не втомлюйся ти посміхатися,
Тим більше, що я з тобою!
Ми разом витримаємо будь-які
Проблеми, біди, нелюбов!
Але лише удвох! Нарізно не хочу я!
Кипить лиха в венах кров!
Перемог тобі, висот, польоту,
Всього домогтися зможеш ти!
Але тільки ти невеселий щось –
Не треба – збудуться мрії!
Вітаю! Спасибі за все!
Ти мене поцілунок гаряче,
І не питай, просто сиди,
І губами до губ торкайся!
Цей день нам подарує обійми,
Їх не має права вже забувати я,
Тому що долею моєї стали,
І про щастя мені тихо шепотіли!
З Днем народження, славний мій геній,
Не забудемо ми цих миттєвостей!
Щоб не було далі – я знаю,
Що тебе ніколи не залишу!
Знаєш, цих слів неголосних
Нікому не говорила.
Тільки лише тобі сьогодні
Написати їх я вирішила:
«Ти в моїй долі, як диво,
Що подаровано мені понад,
Я тебе не забуду
Ніколи, мій милий, чуєш?
Ти – всесвіт велика,
Океан бажань сміливих,
З Днем народження вітаю,
Обожнюю до межі!
Герой! тобі перемог!
Перешкод, знаю, немає!
Іди завжди вперед,
Любов тебе врятує!
Ти знай, що я з тобою,
Мій ангел дорогий!
Люблю тебе, рідний,
Всім серцем, всією душею!
І буде все окей!
Адже стали ми взрослей,
І попереду повно
гарного всього!
Я сумую за тобою,
Ніч без тебе порожня,
Знаєш, є думка улюблений:
«Може все можна виправити?»
Якщо ще ти любиш,
Прикрості все забудеш,
Впустиш назад в душу,
Море – ти, а я – суша!
Твій День народження – привід,
Цей обміркувати довід!
Я бути хочу з тобою,
Якщо ти теж – прийди – я відкрию!
Улюблений, вітаю!
Хворіти тобі не можна!
А то в футбол зіграю
Одного разу за тебе!
А що? одягну форму
І вийду за тебе!
Футбольна реформа:
«У чоловічій команді я!»
Тому-ка, милий,
поправити скоріше!
Віднови всі сили,
У футболі ти сильніше!
Я пишаюся тобою, пишаюся!
І вже ось-ось закохаюся!
Ой, я здається вже
Закохана в тебе цілком!
Ти гарний – таю я!
Розумний, сміливий – знаю я!
Підійди, скажу на вушко,
Що ти самий-самий кращий!
З Днем народження тебе,
Так обійняти хочу – не можна!
Тому, що ми не поруч,
Приїжджай, тебе мені треба!
А пам’ятаєш рівно рік тому?
Коли сміятися не впопад,
Коли гуляли під місяцем,
Ти проводжав мене додому.
Такими боязкими тоді
З тобою були ми. доля
Дала нам привід ближче стати
І один від одного не втомитися.
І рік потому ми лише сильніше
Один одного цінуємо, але мудрей
Вже і ти і навіть я!
Одне скажу: «Люблю тебе!»