Багато жінок мріють, щоб коханий чоловік і майбутній татусь був присутній при пологах. Щоб він тримав її за руку, допомагав пройти цей нелегкий багатогодинний шлях і першим побачив малюка, перерізав пуповину. Деяких чоловіків доводиться довго вмовляти на цей крок. Але тільки не чоловіка нашої героїні. Він якраз і прагне бути на пологах своєї дружини. А ось вона проти.
Текст: Олена Молодкина · 5 березня 2020
Цю історію дівчина розповіла в співтоваристві в соцмережі. Вона пояснює: чоловіка до пологового будинку вона підпускати не бажає зовсім не тому, що не хоче, щоб він побачив її в непривабливому світлі. Вся справа в тих, за її словами, моторошних і стресових вимогах, які він пред’являв їй все дев’ять місяців вагітності, особливо в останні тижні.
Не дарма психологи в один голос твердять: всі проблеми родом з дитинства. Мама Сергія померла при пологах, коли хлопчик з’явився на світ. Його виховував тато. Батько був для малюка всім. І надмірно опікувався сина. Чи не відпустив він його і в шлюбі. Свекор постійно знаходиться десь поруч з молодою сім’єю, знає про все, що у них відбувається, про що вони думають і мріють. «Батько мого чоловіка – надто активна частина нашого життя», – каже майбутня мама.
Але це все півбіди. Головне – свекор переконаний, що невістка обов’язково помре під час пологів, як це сталося з його дружиною. І сина примудрився переконати в тому, що це практично неминуче.
«Про мою смерть під час пологів Сергій і його батько говорять уже відкрито. Без натяків. Спочатку я просто намагалася заспокоїти чоловіка, говорила, що все буде добре, що ніхто не помре і ми будемо щасливою сім’єю. Але він не вгамовувався. Батько капав йому на мозок, а він мені. І замість того, щоб порадіти майбутній дитині, купувати йому пінетки і повзунки, мене вже тіпає побачивши маленьких дрібничок: а раптом я і справді не побачу свою дитину?
А одного разу ми пішли погуляти. Удвох. Нарешті! Чоловік не сказав, куди саме, а я навіть зпораділа. Я ніби повернулася в той час, коли ми познайомилися. Він міг так само взяти мене за руку, сказати «йдемо» і привести мене на побачення зі свічками і музикантами. І ось йдемо ми, я в передчутті приємного сюрпризу. Раптом зупиняємося у скляних дверей з написом «нотаріус». У мене всередині все обірвалося. Але я і подумати не могла, що саме він попросить.
Мій чоловік незадовго до пологів привів мене до нотаріуса, щоб … я склала заповіт. Заповіт! Ось він, сюрприз. Я вибігла звідти в сльозах, він наздогнав мене, обняв. Сказав, що в цьому нічого особливого немає. Проста формальність, але якщо я складу заповіт, йому буде легше. Я люблю його. І я погодилася. На якийсь час все вляглося.
Але через пару тижнів мене чекав новий удар. Недільного ранку чоловік попросив мене переглянути свої речі і вирішити, що з цього я хотіла б зберегти для дитини, а що повернути своїм рідним. Адже я ж помру при пологах.
При цьому вагітність жінки протікає без ускладнень, ніяких об’єктивних причин вважати, що майбутня мама помре на пологовому кріслі, немає. Але ні чоловіка, ні свекра ніякі аналізи не можуть переконати в тому, що все пройде добре.