Скарлатина – діагностика, яка швидко виявить хворобу

ЗМІСТ СТАТТІ:

• Скарлатина – що це за хвороба?
• Огляд при скарлатині
• Основні ознаки скарлатини
• Ознаки скарлатини на шкірі
• Ознаки скарлатини в роті
• Лабораторна діагностика скарлатини
• Мазок з горла при скарлатині
• Аналіз крові при скарлатині
• Скарлатина – диференціальна діагностика
• Як відрізнити скарлатину від ангіни?
• Як відрізнити скарлатину від краснухи?
• Як відрізнити скарлатину від кору?
• Які аналізи здати після скарлатини?

Серед великої кількості дитячих інфекцій окреме місце займає скарлатина, діагностика якої є складним процесом. Хвороба за зовнішніми симптомами схожа з ангіною і тонзилітом, тому нерідко спочатку виставляється невірний діагноз.

Скарлатина – що це за хвороба?

Що таке хвороба скарлатина, які її основні симптоми і чим вона небезпечна – часті питання мам, вперше почули про дане захворювання. Цим терміном інфекціоністи позначають патологію бактеріальної природи, збудником якої виступає гемолітичний стрептокок групи А (поширений тип бактерій).

Захворювання вражає переважно діти у віці 2-9 років, дорослі практично не хворіють. Після перенесеної інфекції формується стійкий імунітет. Широке поширення хвороби обумовлено тим фактом, що близько 20% всіх людей є носіями стрептокока, який за певних умов здатний спровокувати скарлатину.

Огляд при скарлатині

Кожен досвідчений педіатр чітко собі уявляє, як виявляється скарлатина. У зв’язку з цим навіть при підозрілих симптомах пацієнта відразу ізолюють, направляючи в інфекційне відділення. Одним з перших і головних симптомів є висип, тому при підозрі на хворобу лікарі проводять ретельний огляд шкірних покривів дитини. Однак, щоб виставити діагноз скарлатина, діагностика повинна бути проведена повністю.

Улюбленими місцями локалізації висипань при скарлатині є:

• пахвові западини;
• живіт;
• руки;
• обличчя.

Основні ознаки скарлатини

Явною ознакою скарлатини є пошкодження шкірних покривів. При попаданні стрептокока в кров він починає виділяти специфічну речовину – ерітротоксін. Це з’єднання впливає на дрібні кровоносні судини, які з часом лопаються, в результаті чого з’являється специфічна яскраво-червоний висип.

Одночасно з цим з’являються і такі симптоми, ознаки скарлатини:

• підвищення температури тіла до 38-40 гпорадусів;
• різка слабкість;
• головний біль;
• нудота;
• блювота.

Ознаки скарлатини на шкірі

Розповідаючи мамам, як визначити скарлатину, лікарі рекомендують спочатку оцінити характер висипу і її локалізацію. Висипання на тілі з’являються поступово, перші з них фіксуються вже в кінці першої доби після інфікування. Розпал хвороби припадає на 3-5-й день. До цього часу токсини вже розносяться кров’ю по всьому організму. В результаті висип з’являється в різних частинах тіла. Однак при цьому є одна особливість.

Висипання на обличчі ніколи не утворюються в області носогубного трикутника. Ця область на тлі червоного від висипу відтінку особи виглядає блідою. Вже на 6-7-у добу хвороби шкірні покриви в місцях висипу починають лущитися, шкіра світлішає. Подібне явище вказує на згасання хвороби і швидке одужання дитини.

Ознаки скарлатини в роті

У лікарів практично ніколи не виникає питання, як розпізнати скарлатину. Діагноз вдається поставити за зовнішніми проявами. Після огляду шкірних покривів педіатри оглядають ротову порожнину. При скарлатині слизова оболонка стає яскраво-червоною, мова – «палаючим». Сосочки на поверхні язика збільшені в розмірах, горло і небо – червоного кольору. При торканні шпателем хворобливих відчуттів не спостерігається.

Лабораторна діагностика скарлатини

Щоб поставити точний діагноз і почати лікування, лікарі призначають лабораторне обстеження, яке включає і аналіз на скарлатину. Лікарями проводиться ряд специфічних досліджень, результати яких дозволяють підтвердити клінічну картину.

У більшості випадків діагностичні заходи включають такі аналізи для підтвердження скарлатини:

• загальний аналіз крові;
• біохімію крові;
• серологічні дослідження (досліджується антістрептолізін Про в кров’яному руслі (АСЛО), який збільшується на 7-14-й день і знижується при настанні одужання).

Мазок з горла при скарлатині

Діагностика при скарлатині обов’язково включає мікробіологічне дослідження матеріалу з вогнища інфекції. Лікарі здійснюють посів мазка із зіву на піогенний стрептокок, використовуючи кров’яний агар. Через кілька днів після посіву здійснюється мікроскопія отриманого матеріалу.

Виявлення в живильному середовищі гемолітичного стрептококу у високій концентрації вказує на розвиток скарлатини, діагностика якої триває шляхом дослідження крові. Результати доповнюють серологією – аналіз крові на антитіла до скарлатині з виявленням специфічних ферментів.

Аналіз крові при скарлатині

Коли у дитини імовірно виявляється скарлатина, діагностика по крові цього захворювання проводиться за допомогою серологічних досліджень. Однак і загальний аналіз крові відображає зміни, що відбуваються в організмі, вказуючи на розвиток інфекції і запального процесу. Лікарі нерідко в якості першого аналізу використовують клінічне дослідження крові як найпростіший і найдоступніший з існуючих методів.

При діагнозі скарлатина загальний аналіз крові виглядає наступним чином:

• лейкоцитоз (збільшення кількості лейкоцитів в крові);
• нейтрофилия (підвищення концентрації нейтрофілів);
• підвищення ШОЕ.

Скарлатина – диференціальна діагностика

Більшість дитячих інфекційних захворювань мають схожу клінічну картину. У зв’язку з цим велику актуальність в педіатрії отримала диференціальна діагностика кору, краснухи, скарлатини. Всі ці захворювання характеризуються появою висипань на тілі, однак інтенсивність і локалізація елементів висипу можуть відрізнятися. Знаючи характерні особливості кожної з названих інфекцій, педіатри вже при попередньому огляді дитини можуть поставити діагноз скарлатина, діагностика якої передбачає виключення схожих хвороб.

Як відрізнити скарлатину від ангіни?

При обох цих патологіях у пацієнта відзначаються підвищення температури тіла, болі в горлі, почервоніння слизової оболонки рота і горла. На піднебінних мигдалинах виявляються нальоти, лімфатичні вузли збільшуються, спостерігаються симптоми інтоксикації (головний біль, слабкість).

Розповідаючи про те, чим відрізняється скарлатина від ангіни, інфекціоністи відзначають ряд таких ознак:

• наявність висипу при скарлатині, розвиток блювоти;
• яскравий, малиновий колір ротоглотки при скарлатині;
• вільний від висипань носогубний трикутник при скарлатині.

Як відрізнити скарлатину від краснухи?

Нерідко хвороба скарлатина плутається з іншим захворюванням – на краснуху. Ця дитяча інфекція протікає в легкій формі, має менш виражену симптоматику. Однак, як і при скарлатині, спостерігаються висипання по тілу, які заплутують батьків і молодих педіатрів. Тут необхідно звертати увагу на локалізацію перших висипань.

При краснусі висип з’являється спочатку на обличчі і шиї, а потім поширюється на кінцівки. При цьому спочатку вона має білястий відтінок, нагадує петехии, і тільки на другий день стає червоною, схожою на висип при скарлатині. Висипання тривають 3-5 днів.

Крім висипу, лікарі рекомендують звертати увагу на такі характерні для краснухи симптоми:

• свербіж;
• збільшення вушних і шийних лімфовузлів;
• нежить;
• чхання.

Як відрізнити скарлатину від кору?

Щоб правильно диференціювати дитячі інфекційні захворювання, кожній мамі необхідно знати, чим відрізняється скарлатина від кору. Останнє захворювання має менш різке початок і за симптомами нагадує застуду. Головний біль, слабкість, підвищення температури тіла можуть бути прийняті за ГРВІ.

Існує ряд ознак, поява яких вказує на інфікування організму на кір:

1. Дрібні елементи висипу, схильні до злиття, з’являються на 4-й день хвороби на обличчі та голові, за вухами, а потім поширюються по всьому тілу.
2. Після зникнення висипу на шкірі залишаються цятки пігментації.
3. Запалення слизової оболонки очей, що супроводжується сльозотечею, світлобоязню, гнійними виділеннями.

Які аналізи здати після скарлатини?

Через великий ризик ускладнень аналізи після скарлатини завжди повинні бути складовою частиною ефективного лікування. Виявивши відхилення від показників норми, лікарі часто правильно встановлюють можливу патологію ще до появи перших симптомів і ускладнень. Найчастішим негативним наслідком перенесеної скарлатини є міокардит – запальний процес зачіпає м’язову оболонку серця.

Патологія розвивається на ранніх етапах одужання і супроводжується невисокою температурою тіла, пітливістю, почастішанням пульсу, слабкістю, зниженням артеріального тиску. Подібна симптоматика характерна і для ряду інших захворювань, тому для постановки діагнозу потрібне проведення біохімічного аналізу.

Щоб вчасно виявити можливі ускладнення, які провокує скарлатина, діагностика передбачає встановлення концентрації специфічних ферментів:

• креатинфосфокиназа (КФК);
• аспартатамінотрансфераза (АсАТ);
• гідроксібутіратдегідрогіназа (ГБД).