Перша зелень або що у нас на столі

Перша зелень або що у нас на столі

Сьогодні раціон міської людини уже не залежить від пори року, але як все таки приємний прихід весни: самих запашних тепличних огірочків, соковитою грунтовій зелені, а також травневого редису.

І це той випадок, коли можна не замислюючись над калорійністю їжі враховувати бажання організму є першу зелень на сніданок, обід і вечерю. Тому так і зробіть: посипайте різаною зеленню всі страви без розбору, замінюючи салат, і закусуйте хрусткою редькою .

Петрушку і кріп наші предки довгий час вирощували як декоративні рослини. Аромат кропу древні греки порівнювали з запахом троянд за красою. Пізніше кріп і петрушку почали вважати тільки лікарськими травами.

Сік петрушки загоює рани, містить фолійеву кислоту, яка регулює процес кровообігу. Особливо корисна свіжа зелень майбутнім мамам.

Кріп також багатий вітаміном С і каротином, що зміцнює зір. До того ж відомий науковий факт, що свіжа зелень кропу і петрушки надзвичайно багата ефірними речовинами, підвищує апетит.

Цибулю і часник не покидають наш стіл круглий рік. Та хіба можна порівнювати зів’ялі за зиму цибулини і зубчики з зеленню. Зелений часник і цибуля багаті не тільки ароматними речовинами, але і фітонцидами, а також як і «корінці» містять багато мінеральних солей і вітамінів.

Наприклад, в цибулі-порее особливо багато цінних солей калію, а в часнику – фтору. Отже, якщо вам не дуже хочеться випаровувати навколо себе аромати свіжої цибулі, а отримати дозу корисних мікроелементів бажано, сміливо смажте, запікайте, відварюють цибулю і часник: корисні мікроелементи з них нікуди не подінуться.

Салат також може бути присутнім на нашому столі цілий рік. І хоча не всі наші співвітчизники вже звикли до його специфічного смаку (а скоріше, до відсутності смаку як такого), салат без сумнівів заслуговує на увагу, так як всі його сорти без винятку багаті вітамінами і корисними мінеральними речовинами.

Все більш популярною стає спаржа. Тим, хто тільки хоче приєднатися до «красивого життя» пояснюють: в їжу використовують як білі пагони (тобто вирощені без світла), так і зелені, які вирощені в природних умовах.

Знавці стверджують, що білі пагони незрівнянно чимніші і смачніше, багатшим клітковиною (в якій гурмани потребують гостру необхідність). Але науково доведено: зелені пагони спаржі цінніше білі, в них в два-три рази більше вітамінів і менше грубих волокон.

А ось наш рідний щавель – популярна зелень, яка не потребує реклами. Хіба не його поява знаменує прихід наступаючого літа.

Кульбаба ніби не відносять до тпопорадиційної кулінарної зелені. Але ми не самотні в намірі використовувати в їжу його соковиті гіркуваті листя і м’ясисті батончики. У Західній Європі ними заправляють супи. Ми ж більше звикли до вітамінних, що збуджують апетит легкою гіркотою салатиків з вимочених молодих листочків, заправлених сметаною або майонезом.

Шпинат не може похвалитися таким сильним смаком як щавель або зелений часник. Але в боротьбі з наслідками зимового авітамінозу він незамінний помічник. У його звичайних листочках в півтора рази більше білка, чим у молоці, а вітаміни і мікроелементи не зникають навіть після теплової обробки.

Ревінь також не дуже популярний у нас в народі. І дарма. Тибетці дуже високо цінують його цінні властивості, а вони то напевно знають в здоровому спобличчі життя. Любили його також і наші предки. Ревінь дозріває навесні і цілком може замінити в цей період фрукти і ягоди, які ще не з’явилися. З нирок його листя, які містять в собі багато яблучної кислоти і тому нагадують за смаком і запахом фрукт, варять компоти, варення, квас, вино, сік, роблять начинку для пирогів.

Як бачимо, немає ніякого страви або напою, де не можна було б використовувати ту або іншу зелень. А що вже говорити про такі універсальних прянощах як перші листочки м’яти? Їх можна використовувати буквально в усіх стравах або просто жувати в чистому вигляді. Бо все ж зелень набагато корисніше є саме в свіжому вигляді, і то якнайшвидше після того, як зрізано.

А тепер можна зайнятися приготуванням справжніх весняних салатів

Перша весняна зелень, красиво розкладена на овальної тарілці, вже сама по собі є прекрасним доповненням до будь-якого столу. Це можна зробити так:

Перша зелень або що у нас на столі

1. Дно страви викладаємо листям салату, зрізуючи корінці. У центрі розміщуємо добре вимиту і нарізану кружечками редис. З країв – пучки молодого часнику і зеленого лука, порізані довжиною 10-12 см, невеликі пучки кропу, петрушки, селери.

До такої страви добре подати кілька різних соусів:

– Пікантний соус. Для його приготування необхідно: 0,5 рослинного масла, 3 ст. л. води, 2 ст. л. яблучного оцту, сіль. Цукор, перець, гірчиця за смаком. До соуснике наливаємо рослинне масло, кип’ячену воду, оцет, додаємо спеції і добре перемішуємо.

– Соус селянський. (100 г вершкового масла, 20-25 г панірувальних сухарів, 0,5 ч. Л. Лимонного соку або яблучного оцту). Масло розтоплюємо на сковороді, випаровуючи воду з нього, інакше панірувальні сухарі НЕ підсмажаться. Смажимо панірувальні сухарі в маслі до світло-коричневого кольору, потім додаємо яблучний оцет або сік лимона.

2. Смачним також буде і салат з редьки. Вимиту редьку треба нарізати тонкими кружечками, покришити листя салату, дрібно порізати цибулю. Все це шарами викласти в салатницю.

Зверху полити соусом з 2 жовтків, розтертих з 3 л. сметани, а також 1 ч. л. рослинного або оливкового масла, солі. Прикрасити можна звареним круто яйцем і зеленню петрушки.

3. А салат із селери вам не хотілося б спробувати? Тоді візьміть корінь селери, відваріть її до напівготовності. Почистіть і поріжте шматочками або натріть на крупній тертці. Окремо змішайте майонез зі сметаною, полийте селера і прикрасьте зверху зеленню.

4. Сирий корінь селери також можна натерти на тертці (краще великої), додати в неї натерті на тій же тертці моркву і одне яблуко, посолити, поперчити за смаком, полити оливковою олією – і салат готовий. Рослинна олія можна замінити майонезом.

5. Смачний також і салат з коренів петрушки, моркви і цибулі: молодий цибулю нарізати кружечками, петрушку подрібнити, моркву натерти на тертці. Все перемішуємо і заливаємо сметанним соусом. Готувати його просто: потрібно 100 г сметани, додати сіль і перець за смаком, ч. Л. цукру, гірчиці, все змішати або збити міксером. Замість сметанного можна використовувати соус з рослинної олії, який описаний вище.

Similar Posts

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code