Нейроциркуляторна дистонія – як розпізнати і лікувати невроз серця

ЗМІСТ СТАТТІ:

Нейроциркуляторна дистонія - як розпізнати і лікувати невроз серця

З головним болем, що супроводжується болями в серці, тахікардією, порушенням дихання, стикаються багато пацієнтів. Дані симптоми носять функціональний характер, тому часто залишаються поза увагою. Однак подібними ознаками характеризується нейроциркуляторна дистонія, що є результатом порушення нервової системи.

Що таке нейроциркуляторна дистонія простою мовою?

Від такому порушенні, як нейроциркуляторна дистонія, що це таке, пацієнти дізнаються після постановки діагнозу. Даним терміном в медицині позначають комплекс розладів серцево-судинної системи, які носять функціональний характер. В результаті порушення регулювання вегетативних функцій – кровопостачання, дихання, сечовипускання, потовиділення – змінюється робота практично всіх внутрішніх органів. Пояснюється це тим, що в іннервації систем організму бере участь і вегетативна нервова система.

Нейроциркуляторна дистонія (НЦД) в деяких випадках є первинним захворюванням, обумовленим конституціональними особливостями організму. Як синдром патологія може розвинутися при хворобах ендокринної системи (захворюваннях щитовидної залози, надниркових залоз) і в період глобальних гормональних змін в організмі. Це пояснює поширеність НЦД серед підлітків пубертатного віку і дорослих людей, у яких спостерігається згасання репродуктивної системи (клімакс).

Причини нейроциркуляторна дистонія

З’ясувавши яке захворювання позначають терміном нейроциркуляторна дистонія, що це за патологія, назвемо основні її провокуючі фактори. До розвитку НЦД можуть приводити різні причини, однак серед них відсутні органічні ураження ендокринної та нервової систем. У підлітків нейроциркуляторна дистонія пов’язана з недосконалістю механізму регуляції вегетативних процесів.

Посилені фізичні і психічні навантаження, які зазнають підлітки в цей період, можуть спровокувати невроз серця (синонім НЦД). В іншому віці розвитку нейроциркуляторна дистонія можуть сприяти такі фактори:

  • гострі хронічні інфекції;
  • недосипання;
  • психічна травма;
  • вплив факторів навколишнього середовища (жаркий клімат, інсоляція);
  • неправильний режим;
  • інтоксикація організму;
  • прийом гормональних препаратів;
  • аборти в минулому.

У деяких пацієнтів може відмічатися спадкова схильність до розвитку НЦД. В такому випадку відзначається дисфункція нейрогуморальної регуляції серцево-судинної системи. Спровокована вона може бути порушенням гіпоталамо-гіпофізарної структури, яка здійснює координацію течії цих процесів.

Нейроциркуляторна дистонія – симптоми

Зовні невроз серця, симптоми цього захворювання можна сплутати з порушенням роботи нервової системи. Пацієнти перебувають в неврозоподібному стані, яке характеризується слабкістю, стомлюваністю, розладом сну, підвищеною дратівливістю. Серед інших симптомів хвороби:

  • зниження пам’яті;
  • погіршення концентрації уваги;
  • перепади настрою;
  • зниження вольових якостей.

Клінічна картина в більшості випадків складається з сукупності симптомів неврозоподібного стану. Залежно від характеру функціональних циркулярних розладів прийнято виділяти наступні три типи НЦД:

  • гіпертонічний;
  • гіпотонічний;
  • кардіальний.

Нейроциркуляторна дистонія за гіпертонічним типом

Основною ознакою того, що у пацієнта відзначається нейроциркуляторна дистонія за гіпертонічним типом, є тимчасове підвищення артеріального тиску. Дане явище у 50% хворих не супроводжується зміною самопочуття, тому виявляється при випадковому медичний огляд. Друга половина пацієнтів з нейроциркуляторною дистонією за гіпертонічним типом, пред’являє лікарям скарги на:

  • головні болі;
  • прискорене серцебиття;
  • підвищену стомлюваність.

Даний тип НЦД часто збігається зі статком, який визначається лікарями як прикордонна артеріальна гіпертензія. Деякі молоді фахівці помилково приймають його за гіпертонію. Однак при детальній діагностиці захворювання не виявляється патології серцево-судинної системи, що вказує на наявність порушення регуляції вегетативної нервової системи.

Нейроциркуляторна дистонія за гіпотонічним типом

Гіпотонічна НЦД характеризується симптомами хронічної форми судинної недостатності. У таких пацієнтів систолічний тиск не перевищує позначки 100 мм рт. ст. В основі захворювання часто лежить гіпотензія вен, тому його також позначають терміном нейроциркуляторна астенія. Детальне обстеження пацієнта вказує на зниження серцевого індексу, що супроводжується підвищенням периферичного судинного опору – підвищений серцевий викид виявляється в 25% випадків хвороби.

Захворювання супроводжується зниженням рівня симпатичної активності. Пацієнти скаржаться на зниження працездатності, стомлюваність, м’язову слабкість, головний біль. При виражених ортостатических розладах можливі запаморочення, мерзлякуватість в кінцівках. Пацієнти з гипотонической НЦД мають характерний зовнішній вигляд:

  • бліда шкіра;
  • холодні кисті рук;
  • долоні вологі.

Нейроциркуляторна дистонія за кардіальним типом

Нейроциркуляторна астенія за кардіальним типом характеризується порушенням роботи серцево-судинної системи при відсутності істотних змін показників артеріального тиску. При цьому пацієнти скаржаться на прискорене серцебиття, перебої в роботі серця. Порушення ритму нерідко виникають при фізичному навантаженні, супроводжуваної задишкою.

Фіксується тенденція до появи тахікардії, дихальної аритмії. Дані зміни супроводжуються збільшенням серцевого викиду, що відображається в результатах проведеної ЕКГ – зниження або підвищення вольтажу зубця Т – ознака НДЦ за кардіальним типом, яка клінічно проявляється не завжди.

Нейроциркуляторна дистонія - як розпізнати і лікувати невроз серця

Нейроциркуляторна дистонія за змішаним типом

Синдром нейроциркуляторна дистонія характеризується одночасною наявністю симптомів трьох описаних вище типів. Найчастіше зустрічається поєднання клінічної картини гіпертонічної і кардинальної НЦД. При діагностиці захворювання лікарі не можуть визначити переважання однієї з форм. До терапії даного типу НЦД підходять комплексно, враховуючи всі присутні симптоми і прояви патології.

Нейроциркуляторна дистонія – діагностика

Навіть при підозрі на НДЦ діагноз виставляється лише на підставі отриманих результатів обстеження. Підтверджують критеріями при лікарському висновку є симптоми, скарги пацієнта, що простежуються протягом 1-2 місяців. Болі в серці, тахікардія, відчуття нестачі повітря, пульсація судин шиї, стомлюваність розцінюються лікарями як ймовірні симптоми НЦД. Дана симптоматика має чіткий зв’язок зі стресовими ситуаціями, періодом гормональних перебудов.

Інформативними методами дослідження при НЦД є:

  1. ЕКГ з гіпервентиляцією – виконання протягом трьох хвилин фіксованих вдихів і видихів з подальшим проведенням ЕКГ.
  2. ортостатична проба – спочатку роблять ЕКГ лежачи, потім після 10 хвилин стояння.
  3. лікарські проби (З використанням β-адреноблокаторів, калієва) – ЕКГ проводять через годину після прийому 80 мг Обзидан, індерал, анаприлін.

Нейроциркуляторна дистонія – лікування

Як лікувати нейроциркуляторну дистонію в конкретному випадку – лікарі визначають після встановлення причини її розвитку. У терапії патології центральне місце займають немедикаментозні методи. Вони допомагають підвищити адаптивні механізми організму, швидко підлаштовуватися під умови, що змінюються. Гартують процедури, спортивна гімнастика, плавання, легка атлетика, що доповнюються раціональної психотерапією і нормалізацією режиму праці, дають результат. Позитивний вплив мають фізіотерапія (лікувальні ванни, електросон, електрофорез), грязелікування.

Нейроциркуляторна дистонія – клінічні рекомендації

Після виставлення діагнозу нейроциркуляторна дистонія рекомендації, видані лікарем, підлягають неухильному дотриманню. Для виключення НЦД лікарі порадять уникати стресових ситуацій (усунути конфліктні ситуації, усунути розлади в сім’ї). Окрема увага приділяється санації хронічних вогнищ інфекції в організмі. Справитися з НЦД допомагають бесіди з психотерапевтом, аутотренінги.

Нейроциркуляторна дистонія – препарати

Нейроциркуляторна дистонія, НЦД, завжди лікується комплексно. Не існує унікальних схем терапії, тому в кожному випадку препарати і методи лікування підбираються індивідуально. Серед використовуваних лікарських засобів можна відзначити наступне групи препаратів:

  • седативні засоби – Собача, Валеріана;
  • транквілізатори – Діазепам, Еленіум, Реланіум;
  • комбіновані засоби – Беллоід, Белласпон;
  • ноотропи – Пірацетам, Фенотропіл;
  • бета-адреноблокатори – Анаприлин, обзидан, індерал.

Similar Posts

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code