ЗМІСТ СТАТТІ:
- Що таке міхурово-сечовідний рефлюкс?
- Активний міхурово-сечовідний рефлюкс
- Пасивний міхурово-сечовідний рефлюкс
- Міхурово-сечовідний рефлюкс – причини
- Міхурово-сечовідний рефлюкс – симптоми
- Міхурово-сечовідний рефлюкс – діагностика
- Міхурово-сечовідний рефлюкс – лікування
- Міхурово-сечовідний рефлюкс – клінічні рекомендації
- Ендоскопічна корекція міхурово-сечовідного рефлюксу
Серед захворювань сечовидільної системи міхурово-сечовідний рефлюкс зустрічається нечасто. Патологія переважно вражає дітей і людей похилого віку. Діагностика ускладнюється відсутністю явної симптоматики на початкових стадіях патології.
Що таке міхурово-сечовідний рефлюкс?
Міхурово-сечовідним рефлюксом прийнято позначати порушення, при якому відбувається зворотний струм урини. Рефлюкс сечі, закид в сечовід і нирки здійснюється під тиском, яке порушує роботу клапана міхура відділу сечоводу. Відбувається це кожен раз при переповненні сечового міхура, через що з часом може спостерігатися зміна місткості цього органу.
У нормі зростаючий тиск в сечовому міхурі у міру його наповнення повинно викликати змикання клапана. Однак при рефлюксі це утворення пошкоджено або ослаблене, що і викликає зворотний потік урини. Закид сечі може відбуватися як при акті сечовипускання, так і в процесі наповнення сечового міхура. Захворювання тривалий час не проявляє себе і виявляється при обстеженні органів малого таза.
Активний міхурово-сечовідний рефлюкс
При даного різновиду патології рефлюкс сечі відбувається тільки в процесі сечовипускання. М’язи сечового міхура приходять в тонус, в результаті відбувається вилив урини в сечоводи і далі в нирки. Одночасно відбувається виділення її назовні. При цьому людина відчуває певний дискомфорт в області попереку, в боках. Дана форма патології обумовлена недостатністю клапана, розташованого в міхура відділі сечоводів, що виявляється в ході комплексного обстеження.
Пасивний міхурово-сечовідний рефлюкс
Пасивним рефлюксом прийнято позначати закид сечі з сечового міхура в сечоводи, який відбувається в період наповнення органу уриной. При даній формі патології недостатність клапана виражена більше, тому проникнення сечі в сечоводи і нирки відбувається постійно. Обсяг повертається назад урини обумовлений ступенем порушення, скорочувальної здатністю сечового міхура і станом самого клапана.
Міхурово-сечовідний рефлюкс – причини
Залежно від часу розвитку хвороби виділяють первинний і вторинний міхурово-сечовідний рефлюкс. Про первинній формі патології кажуть, коли захворювання є наслідком вроджених аномалій і формується ще на етапі внутрішньоутробного розвитку – вроджений міхурово-сечовідний рефлюкс. Підвищений тиск в сечовому міхурі з недостатньою фіксацією гирла сечоводу призводить до порушення, викликаючи рефлюкс сечі, причини якого можуть бути наступними:
- подвоєння сечоводу;
- дістопія гирла;
- зяяння гирла;
- короткий підслизовий тунель внутріпузирного відділу сечоводу.
Вторинна форма міхурово-сечовідного рефлюксу виникає на тлі інших патологічних станів сечовидільної системи. Серед найчастіших причин:
- структура уретри;
- стеноз шийки сечового міхура;
- аденома передміхурової залози;
- цистит;
- зморщування сечового міхура;
- ушкодження гирла сечоводу при операціях.
Міхурово-сечовідний рефлюкс – симптоми
Симптоматика захворювання нерідко носить прихований характер. З можливих, але не обов’язкових ознак хвороби лікарі виділяють тупі, ниючі болі в області попереку, які з’являються відразу після спорожнення міхура. Діти можуть вказувати на болі в нижній області живота, паху.
Ознаки захворювання обумовлені стадією патологічного процесу. Найчастіше все залежить від того, на якому етапі розвитку виявляється міхурово-сечовідний рефлюкс, ступеня якого можуть бути наступними:
- 1 ступінь – сеча повертається до сечоводу, не досягає балії;
- 2 ступінь – рефлюкс досягає нирки;
- 3 ступінь – відбувається розширення сечоводу;
- 4 ступінь – порушується геометрія мочеіспукательного каналу, з’являється звивистість;
- 5 ступінь – паренхіма точок стоншується, присутні всі названі вище зміни.
Скарги від пацієнтів лікарі частіше чують найчастіше тільки при розвитку пієлонефриту. При цьому спостерігаються:
- підвищення температури тіла;
- болі в животі;
- погіршення загального самопочуття;
- помутніння сечі.
У більшості випадків виявити ПМР вдається тільки на стадії розвитку ускладнень та інших порушень, серед яких:
- рецидивний цистит (прискорене виділення сечі малими порціями);
- хронічний пієлонефрит (болі ниючого, тупого характеру в поперековій області, температура не вище 38 гпорадусів);
- енурез.
Міхурово-сечовідний рефлюкс – діагностика
При безсимптомному перебігу для діагностики міхурово-сечовідного рефлюксу слід використовувати УЗД нирок. Дослідження може проводитися ще до появи малюка на світ (первинний рефлюкс). Показанням для повного урологічного обстеження може бути розширення балії (в поперечному розмірі більше 5 мм). Комплексне обстеження при наявності підозр на патологію має включати в себе наступні дослідження:
- лабораторні методи: загальний аналіз сечі, аналіз крові, бактеріальний посів;
- порадіоізотопна ренографія;
- динамічна нефросцінтіграфія;
- урофлоуметрия;
- екскреторна урографія;
- мікційна цистоуретрографія;
- цистоскопія.
Міхурово-сечовідний рефлюкс – лікування
Щоб виключити міхурово-сечовивідних-лоханочний рефлюкс, лікування лікарі направляють на ліквідацію двох факторів:
- гідродинамічного удару, що виникає через підвищення тиску в сечовому міхурі;
- рецидивуючих інфекцій сечовидільної системи.
При будь-якого ступеня порушення терапевтичні заходи починають з консервативних методів, які включають:
- Корекцію метаболічних порушень в сечовому міхурі і сечоводі (Пикамилон, Елькар).
- Попередження і лікування інфекції сечостатевої системи – уросептики, антибіотики, фітотерапія (Тетрациклін, Метронідазол, Ципрофлоксацин).
- Усунення порушень уродинаміки.
Міхурово-сечовідний рефлюкс – клінічні рекомендації
Якщо зворотна занедбаність сечі виникає через патологію гирла сечоводу, то єдиним способом лікування є хірургічна операція. В ході неї проводиться відновлення клапанної функції сечоводу шляхом пересадки тканини і формування клапана штучним методом. При вторинному ПМР потрібно правильна терапія захворювань, які викликали порушення (інфекції сечостатевої системи, дисфункції сечового міхура). Ймовірність зникнення захворювання після усунення причин може досягати 70%.
Ендоскопічна корекція міхурово-сечовідного рефлюксу
При відсутності ефекту від консервативної терапії, коли не вдається ліквідувати міхурово-сечовідний рефлюкс, операція стає єдиним методом терапії. Найчастіше при цьому використовують ендоскопічний метод. Через просвіт сечоводів, без розрізів на шкірі, в область гирла сечоводу вводиться гелевий імплантат. Він формує горбок, який виконує роль клапана, перешкоджаючи зворотному ввезенню сечі з міхура в сечовід.